миттю
МИ́ТТЮ, присл.
В одну мить, дуже швидко.
Школярі сипонули в школу. Миттю посідали, випростались і затихли (Б. Грінченко);
Хлопець миттю збагнув, яку необережну фразу сказав, та вже було пізно (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)