младенець
МЛАДЕ́НЕЦЬ, нця, ч., заст., уроч.
Мала дитина; немовля.
Марія навіть не ховалась з своїм младенцем (Т. Шевченко);
[Ярослав:] Насправді Бог младенців умудряє (І. Кочерга).
Словник української мови (СУМ-20)МЛАДЕ́НЕЦЬ, нця, ч., заст., уроч.
Мала дитина; немовля.
Марія навіть не ховалась з своїм младенцем (Т. Шевченко);
[Ярослав:] Насправді Бог младенців умудряє (І. Кочерга).
Словник української мови (СУМ-20)