млинець
МЛИНЕ́ЦЬ, нця́, ч.
Тонкий коржик з рідкого тіста, спечений на сковороді.
Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті (Номис);
Парувала варена картопля, шкварчали на сковорідці гарячі млинці (Ю. Смолич);
* У порівн. Подушку дають одну, тонісіньку, як млинець (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)