млинець
МЛИНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Тонкий коржик з рідкого тіста, спечений на сковороді.
Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті (Номис, 1864, № 7336);
Парувала варена картопля, шкварчали на сковорідці гарячі млинці (Смолич, День.., 1950, 85);
*У порівн. Подушку дають одну, тонісіньку, як млинець (Н.-Лев., II, 1956, 394).
Словник української мови (СУМ-11)