млинок
МЛИНО́К, нка́, ч.
1. Зменш. до млин.
На річечці якійсь маленькій Стояв собі млинок, і в нім Мірошник жив (Є. Гребінка).
2. Машинка, пристосування для розмелювання яких-небудь зерен.
[Тьотя Сима:] Та невже у вас млинок є кав'ярний. Дайте, рідний, хоч на день, а то сил немає товкти [каву] в ступці (І. Кочерга).
3. Те саме, що ві́ялка.
У кого є більше збіжа [збіжжя], той має до чищення куплений млинок (Сл. Б. Грінченка);
На цей крик позбігалися зі всіх сторін слуги, .. поспішав щосили опорошений від млинка економ (Н. Кобринська).
4. Іграшка з пристроєм, який крутиться від вітру.
Зверху на хлівці млинок поставив [Митько]. Повійне вітрець – млинок і почне лопотіти (О. Донченко);
* У порівн. Колеса з лотерейними білетами закрутились, як млинки (Леся Українка);
// у знач. присл. млинко́м. Дуже швидко.
Юра танцював на одній нозі, диким вереском оглашаючи подвір'я, і крутився млинком (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)