многотрудний
МНОГОТРУ́ДНИЙ, а, е, уроч.
Який вимагає великих зусиль, несе в собі велике напруження; дуже важкий.
Роки [повоєнні] були важкі, многотрудні (М. Олійник);
Вона замріялась, хвильку помовчала, перебираючи в пам'яті різні деталі свого багатого, многотрудного життя (І. Рябокляч).
Словник української мови (СУМ-20)