многотрудний
МНОГОТРУ́ДНИЙ, а, е, уроч. Який вимагає великих зусиль, несе в собі велике напруження; дуже важкий.
У героїчних боях, у многотрудних буднях зростала наша країна (Ком. Укр., 11, 1959, 35);
Вона замріялась, хвильку помовчала, перебираючи в пам’яті різні деталі свого багатого, многотрудного життя (Ряб., Жайворонки, 1957, 172).
Словник української мови (СУМ-11)