мобілка

МОБІ́ЛКА, и, ж., розм.

Те саме, що мобі́льник.

Мобілка, оснащена кольоровими картинками, чудернацькими мелодіями, що вражають своїм різноманіттям, цікавими іграми, навіть виходом в Інтернет, деколи замінює найкращого друга. Стверджую: мобілка – це добряча залежність. Чи не в кожному домі, де є підлітки, чули: “Тату, ну купи мені мобільника...” (з Інтернету).

Значення в інших словниках

1. мобілка — мобі́лка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. мобілка — И, ж. Мобільний телефон. Тим більше, таке вульгарне. Дєвачька підняла страшенну бурю, відразу набігло купа пацанів, стрижених «під нульку», русифікованих та з мобілками (Л. Дереш).  Словник сучасного українського сленгу