мобілка
МОБІ́ЛКА, и, ж., розм.
Те саме, що мобі́льник.
Мобілка, оснащена кольоровими картинками, чудернацькими мелодіями, що вражають своїм різноманіттям, цікавими іграми, навіть виходом в Інтернет, деколи замінює найкращого друга. Стверджую: мобілка – це добряча залежність. Чи не в кожному домі, де є підлітки, чули: “Тату, ну купи мені мобільника...” (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мобілка — мобі́лка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- мобілка — И, ж. Мобільний телефон. Тим більше, таке вульгарне. Дєвачька підняла страшенну бурю, відразу набігло купа пацанів, стрижених «під нульку», русифікованих та з мобілками (Л. Дереш). Словник сучасного українського сленгу