1. Словник української мови у 20 томах

мобільний

МОБІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Здатний до швидкого пересування; рухливий.

Для боротьби проти робітників уряд [Тимчасовий] створив мобільну (рухливу) гвардію (з навч. літ.);

* Образно. Треба всіляко розвивити такий ефективний і мобільний жанр, як нарис (з газ.).

2. перен. Здатний діяти швидко, рішуче.

Сучасний спеціаліст повинен мати глибокі знання індивідуальної спеціалізації, бути ерудованим, мобільним, тобто швидко переходити від однієї сфери діяльності до іншої (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мобільний — мобі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мобільний — [моуб’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. мобільний — -а, -е. 1》 Здатний до швидкого пересування; рухливий. Мобільні військові частини. Мобільний зв'язок. 2》 Здатний швидко орієнтуватися в ситуації, знаходити потрібні форми діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мобільний — Пересувний, рухомий Словник чужослів Павло Штепа
  5. мобільний — ШВИДКИ́Й (про людей, тварин, засоби пересування тощо — який швидко біжить, летить, пливе, їде, здатний це робити), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙ рідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ГІНКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, РОЗГО́НИСТИЙ, ПОРСКИ́Й, ПОРСКЛИ́ВИЙ... Словник синонімів української мови
  6. мобільний — МОБІ́ЛЬНИЙ, а, е. Здатний до швидкого пересування; рухливий. Для боротьби проти робітників уряд [Тимчасовий] створив мобільну (рухливу) гвардію (Нова іст., 1956, 140); *Образно. Треба всіляко розвивити такий ефективний і мобільний жанр, як нарис (Літ. газ., 11.III 1959, 3). Словник української мови в 11 томах
  7. мобільний — рос. мобильный рухливий, здатний до швидкої дії і переміщення. Eкономічна енциклопедія