мобільний

мобі́льний

[моуб’іл'нией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мобільний — мобі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мобільний — -а, -е. 1》 Здатний до швидкого пересування; рухливий. Мобільні військові частини. Мобільний зв'язок. 2》 Здатний швидко орієнтуватися в ситуації, знаходити потрібні форми діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мобільний — Пересувний, рухомий Словник чужослів Павло Штепа
  4. мобільний — МОБІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Здатний до швидкого пересування; рухливий. Для боротьби проти робітників уряд [Тимчасовий] створив мобільну (рухливу) гвардію (з навч. літ.); * Образно. Треба всіляко розвивити такий ефективний і мобільний жанр, як нарис (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  5. мобільний — ШВИДКИ́Й (про людей, тварин, засоби пересування тощо — який швидко біжить, летить, пливе, їде, здатний це робити), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙ рідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ГІНКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, РОЗГО́НИСТИЙ, ПОРСКИ́Й, ПОРСКЛИ́ВИЙ... Словник синонімів української мови
  6. мобільний — МОБІ́ЛЬНИЙ, а, е. Здатний до швидкого пересування; рухливий. Для боротьби проти робітників уряд [Тимчасовий] створив мобільну (рухливу) гвардію (Нова іст., 1956, 140); *Образно. Треба всіляко розвивити такий ефективний і мобільний жанр, як нарис (Літ. газ., 11.III 1959, 3). Словник української мови в 11 томах
  7. мобільний — рос. мобильный рухливий, здатний до швидкої дії і переміщення. Eкономічна енциклопедія