мобільник
МОБІ́ЛЬНИК, а, ч., розм.
Те саме, що Мобі́льний телефо́н (див. телефо́н).
Samsung створила мобільник з оптичним джойстиком. Мобільник оснащений 2-мегапіксельною цифровою камерою, системою навігації GPS і модулем Bluetooth (з наук.-попул. літ.);
На Закарпатті ліквідовано контрабандний канал з поставок відеоапаратури та мобільників (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мобільник — -а, ч., жарг. Мобільний телефон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мобільник — (-а) ч.; мол., бізн., жрм. Мобільний телефон. Залиши ще свій мобільник. Якщо хочеш — через три дні поверну посилкою (С. Бортніков, Чистильник); До аварії Нікі довели мобільники (УМ, 15.05.2001). БСРЖ, 352. Словник жарґонної лексики української мови