могоричувати
МОГОРИЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.
Пити могорич (у 1 знач.).
– Ну, тепер, Христе, прощайся зо мною. Іду... Назначили помошником [помічником] справника. Оце з товариством могоричували (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)