могоричувати
МОГОРИЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Пити могорич (у 1 знач.).
— Ну, тепер, Христе, прощайся зо мною. Іду … Назначили помошником [помічником] справника. Оце з товариством могоричували (Мирний, III, 1954, 385).
Словник української мови (СУМ-11)