могоричник
МОГОРИ́ЧНИК, а, ч., розм. Той, хто любить пити могоричі.
Кажуть, що до Федора Михайловича заходили й інші могоричники (Веч. Київ, 13.1 1958, 2).
Словник української мови (СУМ-11)МОГОРИ́ЧНИК, а, ч., розм. Той, хто любить пити могоричі.
Кажуть, що до Федора Михайловича заходили й інші могоричники (Веч. Київ, 13.1 1958, 2).
Словник української мови (СУМ-11)