могоричний

МОГОРИ́ЧНИЙ, а, е, розм. Стос. до могоричу.

В ділах "могоричних" Він дуже практичний. Безсовісний вкрай, Саливон Могоричний (С. Ол., Вибр., 1959, 279);

// Який любить брати могоричі.

Ох, який ти могоричний! (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. могоричний — могори́чний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. могоричний — -а, -е, розм. Стос. до могоричу. || Який любить брати могоричі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. могоричний — МОГОРИ́ЧНИЙ, а, е, розм. Стос. до могоричу. В ділах “могоричних” Він дуже практичний, Безсовісний вкрай, Саливон Могоричний (С. Олійник); // Який любить брати могоричі. Ох, який ти могоричний! (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. могоричний — Могори́чний, -а, -е Любящій брать могорич. Ох, який ти могоричний!  Словник української мови Грінченка