могоричний
МОГОРИ́ЧНИЙ, а, е, розм.
Стос. до могоричу.
В ділах “могоричних” Він дуже практичний, Безсовісний вкрай, Саливон Могоричний (С. Олійник);
// Який любить брати могоричі.
Ох, який ти могоричний! (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)