Значення в інших словниках
-
могоричник —
могори́чник іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
могоричник —
-а, ч., розм. Той, хто любить пити могоричі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
могоричник —
МОГОРИ́ЧНИК, а, ч., розм. Той, хто любить пити могоричі. Кажуть, що до Федора Михайловича заходили й інші могоричники (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
-
могоричник —
МОГОРИ́ЧНИК, а, ч., розм. Той, хто любить пити могоричі. Кажуть, що до Федора Михайловича заходили й інші могоричники (Веч. Київ, 13.1 1958, 2).
Словник української мови в 11 томах
-
могоричник —
Могори́чник, -ка м. Свидѣтель сдѣлки, получающій отъ обѣихъ договаривающихся сторонъ угощеніе и потомъ, въ случаѣ недоразумѣній, судья между ними.
Словник української мови Грінченка