модний
МО́ДНИЙ, а, е.
1. Зробл., вигот. за модою; який відповідає моді (у 1 знач.).
[Христя:] Усі дівчатка вирядяться, як квіточки, як лялечки у нове та в модне (М. Кропивницький);
Тільки короткозорі можуть припускати, що всі чари жінки – у зовнішній красі чи модному платті (Ірина Вільде);
У модному, зручному костюмі ми почуваємося впевненіше (із журн.);
Модний капелюшок.
2. Який додержується моди, в усьому йде за модою (про людину).
В яскравих вікнах тіні ходять. Мелькають профілі голів І дам, і модних диваків (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);
Модні дами приміряли сукні.
3. заст. Пов'язаний з рекламою, продажем або пошивом речей, зроблених за сучасною модою.
– Я собі грошенят поназбираю .. і буду собі жити, не журитись. Сама відкрию модний магазин... (Г. Хоткевич).
4. Який має певний час загальну увагу, успіх, визнання; який став широко відомим.
Павлусь вернувся з-за границі [кордону], так само нахапавшись вершечків наймоднішого декадентства (І. Нечуй-Левицький);
[Вівдя:] Шкода, голубко, що ви не чули, як моя Стехванія співа модних пісень (М. Кропивницький);
Іван Антонович замолоду захоплювався модними в ті часи поміж молоддю джіу-джитсу та боксом (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)