модник
МО́ДНИК, а, ч., розм.
Той, хто стежить за модою (у 1 знач.), намагається в усьому додержуватися її; франт.
Командир полку .. органічно не терпів “модників” (О. Гончар);
// Той, хто першим вводить щось у моду.
Історія донесла до нас імена багатьох модників: принц Уельський, імператор Франц-Йосиф – автор манжет на штанах, генерал Галіфе – винахідник однойменних штанів... (з наук.-попул. літ.);
// Той, хто має певний час загальне визнання.
– Я не збираюсь брати під захист літературних модників – це метелики-одноденки (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)