модник

(той, хто модно вдягається) чепурун, розм.: дженджик, фат, піжон, (ще і вишукано) денді, зневажл. ферт, хлюст.

Значення в інших словниках

1. модник — мо́дник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. модник — -а, ч., розм. Той, хто стежить за модою (у 1 знач.), намагається в усьому додержуватися її; франт. || Той, хто першим вводить щось у моду. || Той, хто користується певний час загальним визнанням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. модник — МО́ДНИК, а, ч., розм. Той, хто стежить за модою (у 1 знач.), намагається в усьому додержуватися її; франт. Командир полку .. органічно не терпів “модників” (О. Гончар); // Той, хто першим вводить щось у моду.  Словник української мови у 20 томах
4. модник — ФРАНТ (той, хто модно й ошатно одягається), ЧЕПУРУ́Н, ДЖЕ́НДЖИК розм., ФАТ розм., ХВИ́НТИК розм., ФЕРТ зневажл., ФЕ́РТИК зневажл., ХЛЮСТ зневажл. (той, хто надає одягу надзвичайного значення; пуста, легковажна людина); ДЕ́НДІ заст.  Словник синонімів української мови
5. модник — МО́ДНИК, а, ч., розм. Той, хто стежить за модою (у 1 знач.), намагається в усьому додержуватися її; франт. Командир полку.. органічно не терпів "модників". (Гончар, І, 1954, 67); // Той, хто першим вводить щось у моду.  Словник української мови в 11 томах