можливий
МОЖЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який можна здійснити, виконати.
Коли .. точного перекладу дати не можна.., то зоставалося єдино можливим перекладати не букву, а дух первотвору (Леся Українка);
Вода в Сиваші поступово прибувала, броди псувалися, але переправа ще була можлива (Ю. Яновський);
Як ветерана полку, його ховали з усіма військовими почестями, які тільки були можливі в цих умовах (О. Гончар);
// у знач. ім. можли́ве, вого, с. Те, що може здійснитися.
Із можливого в чудесне Перекинуто мости .. Линьте ж, дні, котіться, весни. До мети! (М. Рильський).
2. Допустимий, дозволений.
Хіба можлива дряглість [дряхлість] для стратега? Чого ж поет, коли ідуть бої, бере із допотопного ковчега і образи й епітети свої? (П. Тичина).
3. Який може відбутися.
Тепер уже хтось добре знав всі можливі капризи тутешнього клімату і вмів .. до них пристосуватись (Леся Українка);
Треба підготувати свій загін до можливої перестрілки (М. Трублаїні);
Визначаючи надійність великих об'єктів, треба виходити з того, як це роблять за кордоном, – з максимально можливої аварії (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)