мозолений
МОЗО́ЛЕНИЙ, МОЗО́ЛЯНИЙ, а, е, розм.
Те саме, що мозоля́стий.
Старенькі що зберуть од своїх немощів, од своєї праці, мозолених рук, то й одішлють москалеві, меншому синові (Ганна Барвінок);
Грицько невсипущий хазяїн. Він чесною працею, своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі (Панас Мирний);
* Образно. Не їй .. було миритися з тим мозоляним хліборобським життям, до якого прикрутила доля її родичів (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)