мозолений

МОЗО́ЛЕНИЙ, МОЗО́ЛЯНИЙ, а, е, розм. Те саме, що мозоля́стий.

Старенькі що зберуть од своїх немощів, од своєї праці, мозолених рук, то й одішлють москалеві, меншому синові (Барв., Опов.., 1902, 488);

Грицько невсипущий хазяїн. Він чесною працею, своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі (Мирний, І, 1949, 364);

*Образно. Не їй.. було миритися з тим мозоляним хліборобським життям, до якого прикрутила доля її родичів (Мирний, IV, 1955, 295).

Значення в інших словниках

1. мозолений — мозо́лений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. мозолений — див. мозолевий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мозолений — МОЗО́ЛЕНИЙ, МОЗО́ЛЯНИЙ, а, е, розм. Те саме, що мозоля́стий. Старенькі що зберуть од своїх немощів, од своєї праці, мозолених рук, то й одішлють москалеві, меншому синові (Ганна Барвінок); Грицько невсипущий хазяїн.  Словник української мови у 20 томах
4. мозолений — МОЗОЛЯ́СТИЙ, МОЗОЛИ́СТИЙ, МОЗО́ЛЯВИЙ, МОЗО́ЛЯНИЙ розм., МОЗО́ЛЕНИЙ розм., МОЗО́ЛЬНИЙ розм. В довгому піджаці, в мужичих чоботях, з загрубілими мозолястими руками, він дуже нагадував якого-небудь діда пасічника з селян (С.  Словник синонімів української мови
5. мозолений — Мозо́лений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. мозолений — Мозолений, -а, -е Мозольный, трудовой, рабочій. Старенькі що зберуть... од своєї праці, мозолених рук, то й обішлють москалеві, меншому синові. Г. Барв. 488. Своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі. Мир. ХРВ. 350.  Словник української мови Грінченка