мозольний

МОЗО́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до мозо́ля, мозо́ль.

Мозольні потовщення;

// Признач. для виведення мозолей.

Мозольний пластир.

2. перен. Пов'язаний із важким фізичним напруженням.

Це не мозольна праця і вимагає лише знавців (О. Кобилянська).

3. рідко. Те саме, що мозоля́стий.

Сапи і коси поклепані Щойно на плечі зняла [мати], Руки мозольні, порепані Тулиш мені до чола (М. Гірник).

Значення в інших словниках

1. мозольний — мозо́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мозольний — (- працю) важкий; (тяжко зароблений) мозольований; Р. мозолястий.  Словник синонімів Караванського
3. мозольний — -а, -е. 1》 Прикм. до мозоля, мозоль. Мозольні потовщення. || Признач. для виведення мозолів. Мозольний пластир. 2》 перен.Пов'язаний із важким фізичним напруженням. 3》 рідко. Те саме, що мозолястий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мозольний — МОЗОЛЯ́СТИЙ, МОЗОЛИ́СТИЙ, МОЗО́ЛЯВИЙ, МОЗО́ЛЯНИЙ розм., МОЗО́ЛЕНИЙ розм., МОЗО́ЛЬНИЙ розм. В довгому піджаці, в мужичих чоботях, з загрубілими мозолястими руками, він дуже нагадував якого-небудь діда пасічника з селян (С.  Словник синонімів української мови
5. мозольний — МОЗО́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мозо́ля, мозо́ль. Мозольні потовщення; // Признач, для виведення мозолей. Мозольний пластир. 2. перен. Пов’язаний із важким фізичним напруженням. Це не мозольна праця і вимагає лише знавців (Коб., 1, 1956, 311). 3. рідко.  Словник української мови в 11 томах