мозольний
МОЗО́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до мозо́ля, мозо́ль.
Мозольні потовщення;
// Признач. для виведення мозолей.
Мозольний пластир.
2. перен. Пов'язаний із важким фізичним напруженням.
Це не мозольна праця і вимагає лише знавців (О. Кобилянська).
3. рідко. Те саме, що мозоля́стий.
Сапи і коси поклепані Щойно на плечі зняла [мати], Руки мозольні, порепані Тулиш мені до чола (М. Гірник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мозольний — мозо́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- мозольний — (- працю) важкий; (тяжко зароблений) мозольований; Р. мозолястий. Словник синонімів Караванського
- мозольний — -а, -е. 1》 Прикм. до мозоля, мозоль. Мозольні потовщення. || Признач. для виведення мозолів. Мозольний пластир. 2》 перен.Пов'язаний із важким фізичним напруженням. 3》 рідко. Те саме, що мозолястий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мозольний — МОЗОЛЯ́СТИЙ, МОЗОЛИ́СТИЙ, МОЗО́ЛЯВИЙ, МОЗО́ЛЯНИЙ розм., МОЗО́ЛЕНИЙ розм., МОЗО́ЛЬНИЙ розм. В довгому піджаці, в мужичих чоботях, з загрубілими мозолястими руками, він дуже нагадував якого-небудь діда пасічника з селян (С. Словник синонімів української мови
- мозольний — МОЗО́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мозо́ля, мозо́ль. Мозольні потовщення; // Признач, для виведення мозолей. Мозольний пластир. 2. перен. Пов’язаний із важким фізичним напруженням. Це не мозольна праця і вимагає лише знавців (Коб., 1, 1956, 311). 3. рідко. Словник української мови в 11 томах