мозольний

МОЗОЛЯ́СТИЙ, МОЗОЛИ́СТИЙ, МОЗО́ЛЯВИЙ, МОЗО́ЛЯНИЙ розм., МОЗО́ЛЕНИЙ розм., МОЗО́ЛЬНИЙ розм. В довгому піджаці, в мужичих чоботях, з загрубілими мозолястими руками, він дуже нагадував якого-небудь діда пасічника з селян (С. Васильченко); Орють поле, сіють жито руки мозолисті (коломийка); Його мозолява долоня зустрілася з рукою міністра (Ю. Яновський); Він чесною працею, своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі (Панас Мирний); Старенькі що зберуть од своїх немощів, од своєї праці, мозолених рук, то й одішлють москалеві, меншому синові (Ганна Барвінок); Він був чоловік труда, труда мозольного (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мозольний — мозо́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мозольний — (- працю) важкий; (тяжко зароблений) мозольований; Р. мозолястий. Словник синонімів Караванського
  3. мозольний — -а, -е. 1》 Прикм. до мозоля, мозоль. Мозольні потовщення. || Признач. для виведення мозолів. Мозольний пластир. 2》 перен.Пов'язаний із важким фізичним напруженням. 3》 рідко. Те саме, що мозолястий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мозольний — МОЗО́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мозо́ля, мозо́ль. Мозольні потовщення; // Признач. для виведення мозолей. Мозольний пластир. 2. перен. Пов'язаний із важким фізичним напруженням. Це не мозольна праця і вимагає лише знавців (О. Кобилянська). 3. рідко. Словник української мови у 20 томах
  5. мозольний — МОЗО́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мозо́ля, мозо́ль. Мозольні потовщення; // Признач, для виведення мозолей. Мозольний пластир. 2. перен. Пов’язаний із важким фізичним напруженням. Це не мозольна праця і вимагає лише знавців (Коб., 1, 1956, 311). 3. рідко. Словник української мови в 11 томах