мокротиння

МОКРОТИ́ННЯ, я, с.

Слизисте або гнійне виділення з дихальних шляхів і легенів.

Головним джерелом зараження є хвора на туберкульоз людина, саме її виділення: при легеневому туберкульозі – мокротиння (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. мокротиння — мокроти́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. мокротиння — -я, с. Слизисте або гнійне виділення з дихальних шляхів і легенів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мокротиння — МОКРОТИ́ННЯ, я, с. Слизисте або гнійне виділення з дихальних шляхів і легенів. Головним джерелом зараження є хвора на туберкульоз людина, саме її виділення: при легеневому туберкульозі — мокротиння (Шк. гігієна, 1954, 320).  Словник української мови в 11 томах