мокруватий

МОКРУВА́ТИЙ, а, е.

Трохи мокрий (у 1 знач.).

Ще мокрувате поле обробили дисковими лущильниками (з наук. літ.);

Я пройшлася по мокруватому шпоришу і раптом побачила біля хати Тарасика (М. Чабанівський).

Значення в інших словниках

1. мокруватий — мокрува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мокруватий — див. мокрий; сирий  Словник синонімів Вусика
3. мокруватий — -а, -е. Трохи мокрий (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мокруватий — МОКРУВА́ТИЙ, а, е. Трохи мокрий (у 1 знач.). Ще мокрувате поле обробили дисковими лущильниками (Колг. Укр., 1, 1957, 17); Я пройшлася по мокруватому шпоришу і раптом побачила біля хати Тарасика (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 140).  Словник української мови в 11 томах