мокрісінький
МОКРІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм.
Зовсім мокрий (у 1 знач.).
Та як гуркнув грім! – заблискотіло страшно .. І такий тоді полив дощ, що всі, хто був там, поприходили мокрісінькі до нитки – просто текло з них (В. Барка).
(1) Мо́крісінький від по́ту – зовсім мокрий від поту.
Сорочка на плечах [Олекси] мокрісінька від поту (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)