молитовний

МОЛИТО́ВНИЙ, а, е.

Прикм. до моли́тва 1.

[Річард:] Я думав – то зібрання молитовне (Леся Українка);

Богослужіння замінені молитовними зборами, які проводяться кілька разів на тиждень, але обов'язково у неділю (з навч. літ.);

// Признач. для молитви.

Командор виймає з кишені молитовні чітки [чотки] з димчастого кришталю (Леся Українка);

Оптиміст Пінхус-Мотя загорнувся в молитовне покривало і став читати молитов давніх (Л. Первомайський);

// Такий, як при молитві.

Мати .. зітхає і знову переходить на тихий молитовний тон (С. Васильченко);

Дивиться на вас хлоп'ятко такими молитовними і воднораз лукавими оченятами, що ви не в силі йому одмовити (Остап Вишня);

// Який є молитвою (у 2 знач.).

Молитовні пісні Климентія виразно ритмізовані (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. молитовний — молито́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. молитовний — (тон) тихомирний, упокорений, покірний; (погляд) благальний.  Словник синонімів Караванського
3. молитовний — -а, -е. Прикм. до молитва 1). || Признач. для молитви. || Такий, як за молитви. || Який є молитвою (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. молитовний — Молито́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. молитовний — МОЛИТО́ВНИЙ, а, е. Прикм. до моли́тва 1. [Річард:] Я думав — то зібрання молитовне (Л. Укр., III, 1952, 25); П’ятидесятники на своїх молитовних зборах доводять себе до нестями, б’ються в істериці (Наука.., 6, 1959, 49); // Признач. для молитви.  Словник української мови в 11 томах