молодецтво
МОЛОДЕ́ЦТВО, а, с.
1. Нестримна сміливість, хоробрість, завзяття.
Добре було Денисові .. без Василя; а той би його заткнув за пояс чи у танцях, чи так у речах або в молодецтві (Г. Квітка-Основ'яненко);
З Буймира котили колесо.., і Остап тут не раз показав свою силу, молодецтво, завзяття .. Сім верстов. Теж треба мати силу (К. Гордієнко);
Їх [запорожців] богатирське молодецтво відбилося і в прізвиськах – Підопригора, Двигун, Жила, Бухало (з наук.-попул. літ.).
2. Молодість, стан юнацтва.
Молоде, палке кохання В тих піснях одно жило... Так загасли почування. Молодецтво одійшло (П. Грабовський).
Словник української мови (СУМ-20)