молодняк
МОЛОДНЯ́К, у́, ч.
1. Молоді тварини.
Тварини потомилися – посувались повільніше. Особливо молодняк увесь час відставав, і його доводилось підганяти (В. Гжицький);
Тепер у нас [на птахофермі ] вирощується 75 000 голів молодняку птиці (з газ.).
2. Молоді дерева, пагони.
Яблуні й черешні росли й посихали, пускали молодняки, як хотіли, між густими бур'янами (І. Нечуй-Левицький);
Берези білі Зросли, стоять, високі та зміцнілі, І молодняк долину обгорта (П. Дорошко);
Скоро й сіяти почнемо. В саду молодняк будемо підсаджувати з дядьком Гаврилом (О. Копиленко).
3. розм. Молоді люди; молодь.
Увіходити в розмову з таким досвідченим супротивником їм, по всьому видно – молодняку першого гуляння, було трохи боязно (С. Васильченко);
Я такий чоловік, та й бригада вся теж, хоч і молодняк.., а задніх не пасемо (Є. Кравченко).
Словник української мови (СУМ-20)