молодожони
МОЛОДОЖО́НИ, ів, мн. (одн. молодожо́н, а, ч.).
Подружжя, що недавно побралося.
– О, щоб вас з молодожонами! Як я і себе згадаю, так... ну! усього бувало (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Ви маєте увійти в їхнє становище, зрозуміти молодожонів. Якби хтось із вас одружувався, то вам теж допомогли б (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)