молодожони
МОЛОДОЖО́НИ, ів, мн. (одн. молодожо́н, а, ч..). Подружжя, що недавно побралося.
— О, щоб вас з молодожонами! Як я і себе згадаю, так… ну! усього бувало (Кв.-Осн., II, 1956, 226);
Молодожони Херсона одержали приємний сюрприз — великий салон-магазин "Юність" (Рад. Укр., 2.11 1969, 4).
Словник української мови (СУМ-11)