Словник української мови у 20 томах

моложавий

МОЛОЖА́ВИЙ, а, е.

Який має зовнішність молодої людини; який здається молодшим за свої роки.

Хоч скроні вже срібляться, а з виду капітан ще моложавий, має здоровий колір обличчя (О. Гончар);

Був Якубенко ще моложавий, дужий чоловік веселої вдачі (Я. Качура);

// Такий, як у молодої людини.

Обличчя Шестірного виступило ясне, моложаве, з білими вищиреними зубами (Панас Мирний);

Його моложаве обличчя почало заростати густою бородою (А. Шиян).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. моложавий — моложа́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. моложавий — див. молодий  Словник синонімів Вусика
  3. моложавий — -а, -е. Який має зовнішність молодої людини; який виглядає молодшим за свої роки. || Такий, як у молодої людини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. моложавий — див. молодецький  Словник чужослів Павло Штепа
  5. моложавий — МОЛОЖА́ВИЙ (який має зовнішність молодої людини, здається молодшим за свої роки), МОЛОДЯ́ВИЙ, МОЛОДИ́СТИЙ. Виїхала й Олімпія Дементіївна, моложава шестипудова вдова (В. Гжицький); Його моложаве обличчя почало заростати густою бородою (А.  Словник синонімів української мови
  6. моложавий — МОЛОЖА́ВИЙ, а, е. Який має зовнішність молодої людини; який здається молодшим за свої роки. Хоч скроні вже срібляться, а з виду капітан ще моложавий, має здоровий колір обличчя (Гончар, Тронка, 1963, 149); Був Якубенко ще моложавий...  Словник української мови в 11 томах