молодіти

МОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.

Набувати молодшого вигляду, почувати себе молодшим.

Запорозьку зброю Виніс батько із комори, Розгляда, радіє, Приміряє... ніби знову Старий молодіє! (Т. Шевченко);

Я щоденно в труді молодію І дивлюся радіючи в світ! (С. Крижанівський).

(1) Молоді́ти / помолоді́ти (помоло́дшати) се́рцем (душе́ю) – відчувати себе молодим, молодшим.

Співав [О. Вересай], похилий, нездужалий, Співав – і серцем молодів (М. Рильський);

Я полюбив людей більш за все на світі, і вони нагороджують мене своїми багатствами. Я ніби помолодів душею, побагатшав і став людяним і чистим (О. Довженко);

Серцем, душею вони [батьки] помолодшали (І. Цюпа);

Дивлячись на своїх бійців і командирів, він наче молодів душею (Ю. Бедзик);

Се́рце (душа́) молоді́є див. се́рце.

Значення в інших словниках

1. молодіти — молоді́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. молодіти — Молодшати, ставати молодшим; (дуіиею) підноситися духом, воскресати.  Словник синонімів Караванського
3. молодіти — [молоуд’ітие] -д'ійу, -д'ійеиш  Орфоепічний словник української мови
4. молодіти — -ію, -ієш, недок. Набувати молодшого вигляду, почувати себе молодшим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. молодіти — МОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Набувати молодшого вигляду, почувати себе молодшим. Сонце любо гріє, Зорі краще сяють. Люди молодіють — Долю величають! (Укр.. думи.., 1955, 390); Запорозьку зброю Виніс батько із комори, Розгляда, радіє.  Словник української мови в 11 томах
6. молодіти — Молоді́ти, -ді́ю, -єш гл. 1) Молодѣть. Питається калинонька, явір молодіє. Шевч. 660. 2) Быть молодим или молодою въ дни свадебныхъ торжествъ, также отъ дня вѣнчанія и до дня свадебнаго обряда...  Словник української мови Грінченка