молодіти
МОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
Набувати молодшого вигляду, почувати себе молодшим.
Запорозьку зброю Виніс батько із комори, Розгляда, радіє, Приміряє... ніби знову Старий молодіє! (Т. Шевченко);
Я щоденно в труді молодію І дивлюся радіючи в світ! (С. Крижанівський).
(1) Молоді́ти / помолоді́ти (помоло́дшати) се́рцем (душе́ю) – відчувати себе молодим, молодшим.
Співав [О. Вересай], похилий, нездужалий, Співав – і серцем молодів (М. Рильський);
Я полюбив людей більш за все на світі, і вони нагороджують мене своїми багатствами. Я ніби помолодів душею, побагатшав і став людяним і чистим (О. Довженко);
Серцем, душею вони [батьки] помолодшали (І. Цюпа);
Дивлячись на своїх бійців і командирів, він наче молодів душею (Ю. Бедзик);
Се́рце (душа́) молоді́є див. се́рце.
Значення в інших словниках
- молодіти — молоді́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- молодіти — Молодшати, ставати молодшим; (дуіиею) підноситися духом, воскресати. Словник синонімів Караванського
- молодіти — [молоуд’ітие] -д'ійу, -д'ійеиш Орфоепічний словник української мови
- молодіти — -ію, -ієш, недок. Набувати молодшого вигляду, почувати себе молодшим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- молодіти — МОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Набувати молодшого вигляду, почувати себе молодшим. Сонце любо гріє, Зорі краще сяють. Люди молодіють — Долю величають! (Укр.. думи.., 1955, 390); Запорозьку зброю Виніс батько із комори, Розгляда, радіє. Словник української мови в 11 томах
- молодіти — Молоді́ти, -ді́ю, -єш гл. 1) Молодѣть. Питається калинонька, явір молодіє. Шевч. 660. 2) Быть молодим или молодою въ дни свадебныхъ торжествъ, также отъ дня вѣнчанія и до дня свадебнаго обряда... Словник української мови Грінченка