молодіти
МОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Набувати молодшого вигляду, почувати себе молодшим.
Сонце любо гріє, Зорі краще сяють. Люди молодіють — Долю величають! (Укр.. думи.., 1955, 390);
Запорозьку зброю Виніс батько із комори, Розгляда, радіє. Приміряє… ніби знову Старий молодіє! (Шевч., І, 1951, 280);
Я щоденно в труді молодію І дивлюся радіючи в світ! (Криж., Під зорями.., 1950, 10).
Се́рцем (душею́) молоді́ти — почувати себе молодшим.
Співав [О. Вересай], похилий, нездужалий, Співав — і серцем молодів (Рильський, III, 1961, 137);
Дивлячись на своїх бійців і командирів, він наче молодів душею (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 223);
Се́рце (душа́) молоді́є — стає радісно на серці, душі.
Ти знов оживаєш, надіє! Світліє душа, молодіє… (Фр., XIII, 1954, 85);
Я хочу жить, щоб серце молоділо. Відчувши подих квітня запашного (Мур., Ідуть.., 1951, 58).
Значення в інших словниках
- молодіти — молоді́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- молодіти — Молодшати, ставати молодшим; (дуіиею) підноситися духом, воскресати. Словник синонімів Караванського
- молодіти — [молоуд’ітие] -д'ійу, -д'ійеиш Орфоепічний словник української мови
- молодіти — -ію, -ієш, недок. Набувати молодшого вигляду, почувати себе молодшим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- молодіти — МОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Набувати молодшого вигляду, почувати себе молодшим. Запорозьку зброю Виніс батько із комори, Розгляда, радіє, Приміряє... ніби знову Старий молодіє! (Т. Шевченко); Я щоденно в труді молодію І дивлюся радіючи в світ! (С. Словник української мови у 20 томах
- молодіти — Молоді́ти, -ді́ю, -єш гл. 1) Молодѣть. Питається калинонька, явір молодіє. Шевч. 660. 2) Быть молодим или молодою въ дни свадебныхъ торжествъ, также отъ дня вѣнчанія и до дня свадебнаго обряда... Словник української мови Грінченка