молодіти

Молоді́ти, -ді́ю, -єш

гл.

1) Молодѣть. Питається калинонька, явір молодіє. Шевч. 660.

2) Быть молодим или молодою въ дни свадебныхъ торжествъ, также отъ дня вѣнчанія и до дня свадебнаго обряда, такъ какъ послѣдній совершается часто черезъ значительный промежутокъ времени послѣ церковнаго вѣнчанія, причемъ обвѣнчанные живуть отдѣльно и все это время молодіють. Мил. 125. Саме тоді я молодів: уже нас повінчано, та весілля ще не було. — А довго ж ви молоділи? — Ні, тільки тиждень, а як хто, то й довше буває. Екатер. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодіти — молоді́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. молодіти — Молодшати, ставати молодшим; (дуіиею) підноситися духом, воскресати. Словник синонімів Караванського
  3. молодіти — [молоуд’ітие] -д'ійу, -д'ійеиш Орфоепічний словник української мови
  4. молодіти — -ію, -ієш, недок. Набувати молодшого вигляду, почувати себе молодшим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. молодіти — МОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Набувати молодшого вигляду, почувати себе молодшим. Запорозьку зброю Виніс батько із комори, Розгляда, радіє, Приміряє... ніби знову Старий молодіє! (Т. Шевченко); Я щоденно в труді молодію І дивлюся радіючи в світ! (С. Словник української мови у 20 томах
  6. молодіти — МОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Набувати молодшого вигляду, почувати себе молодшим. Сонце любо гріє, Зорі краще сяють. Люди молодіють — Долю величають! (Укр.. думи.., 1955, 390); Запорозьку зброю Виніс батько із комори, Розгляда, радіє. Словник української мови в 11 томах