1. Словник української мови в 11 томах

моложавий

МОЛОЖА́ВИЙ, а, е. Який має зовнішність молодої людини; який здається молодшим за свої роки.

Хоч скроні вже срібляться, а з виду капітан ще моложавий, має здоровий колір обличчя (Гончар, Тронка, 1963, 149);

Був Якубенко ще моложавий, дужий чоловік веселої вдачі (Кач., Зол. грамота, 1960, 12);

// Такий, як у молодої людини.

Обличчя Шестірного виступило ясне, моложаве, з білими вищиреними зубами (Мирний, І, 1954, 341);

Його моложаве обличчя почало заростати густою бородою (Шиян, Партиз. край, 1946, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моложавий — моложа́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. моложавий — див. молодий Словник синонімів Вусика
  3. моложавий — -а, -е. Який має зовнішність молодої людини; який виглядає молодшим за свої роки. || Такий, як у молодої людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. моложавий — див. молодецький Словник чужослів Павло Штепа
  5. моложавий — МОЛОЖА́ВИЙ, а, е. Який має зовнішність молодої людини; який здається молодшим за свої роки. Хоч скроні вже срібляться, а з виду капітан ще моложавий, має здоровий колір обличчя (О. Гончар); Був Якубенко ще моложавий, дужий чоловік веселої вдачі (Я. Словник української мови у 20 томах
  6. моложавий — МОЛОЖА́ВИЙ (який має зовнішність молодої людини, здається молодшим за свої роки), МОЛОДЯ́ВИЙ, МОЛОДИ́СТИЙ. Виїхала й Олімпія Дементіївна, моложава шестипудова вдова (В. Гжицький); Його моложаве обличчя почало заростати густою бородою (А. Словник синонімів української мови