молібден
МОЛІБДЕ́Н, у, ч.
Широко застосовуваний у техніці твердий метал із сріблисто-білим блиском на зломі.
З елементів шостої групи періодичної системи до металів належать хром, молібден і вольфрам (з навч. літ.);
Молібден і деякі його сплави використовують для виготовлення деталей реактивних двигунів і газових турбін (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)