монархічний
МОНАРХІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до монархії, який ґрунтується на її принципах.
Найважливішими .. були княжа влада, рада бояр (дума) та збори городян (віче). Кожна з цих інституцій була виявом відповідно монархічної, аристократичної та демократичної тенденцій у політичному устрої Києва (з наук. літ.);
Монархічна форма правління;
Монархічна династія.
2. Прикм. до монархі́зм і монархі́ст.
Народний поет [Т. Шевченко] засуджував карамзінську монархічну історичну концепцію, що зводила всю історію Росії до історії царів (з наук.-попул. літ.);
З пристрастю запального революціонера викриває [Панас] Мирний конституціоналістів, показуючи їх реакційний монархічний характер (з наук. літ.);
Традиційні монархічні почування українського населення сприяли тому, що колишній пієтет і пошана до польського короля переносяться на московського царя: в ньому маси хочуть бачити заступника й оборонця проти власної пануючої верстви (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)