монашка
МОНА́ШКА, и, ж.
1. Жін. до мона́х 1, 2.
Ганна, одягнена майже в усе чорне, нагадує монашку (В. Собко);
Гетьман і собі оглянувся туди, куди узрівся козак. Молода монашка, склавши молитовно руки, стояла осторонь (Г. Колісник);
Софія не була монашкою, вона хотіла любити і щоб її любили (Б. Харчук);
* У порівн. Їсти нам носила якась жінка, вже немолода, синьогуба, .. мовчазна й пісна, неначе монашка (Ю. Мушкетик).
2. Нічний метелик родини хвилянкових, у якого передні крила білі з чорними зубчастими поперечними смугами, а задні – сірі; гусениця його – шкідник лісу.
Словник української мови (СУМ-20)