монографічний

МОНОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до моногра́фія; який є монографією.

Основну увагу зосереджено на літературознавчих зацікавленнях О. Маковея .. монографічні дослідження О. Маковея про П. Куліша і Ю. Федьковича (з наук. літ.);

Монографічні розділи присвячені творчості М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя. Автор розмістив у підручнику велику кількість музичних прикладів та нотний додаток, оскільки значна частина творів українських композиторів другої половини XVIII ст. надрукована в давніх виданнях (з газ.);

Монографічна праця.

Значення в інших словниках

1. монографічний — монографі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. монографічний — [монограф’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. монографічний — -а, -е. 1》 Прикм. до монографія; який є монографією. 2》 Присвячений творчості одного художника, композитора і т. ін. (про виставку, концерт і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. монографічний — Монографі́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. монографічний — МОНОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до моногра́фія; який є монографією. Для поглибленого вивчення історії української літератури велике значення мав ряд монографічних праць, створених останнім часом (Рад.  Словник української мови в 11 томах