моноплан
МОНОПЛА́Н, а, ч.
Літак або планер з однією парою крил, розташованих в одній площині.
– То будемо моноплан будувати? (С. Васильченко);
Задеренчав пропелер, і моноплан, знявшися вгору, зробив над юрбою красиву дугу (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)