моноплан
МОНОПЛА́Н, а, ч. Літак або планер з однією парою крил, розташованих в одній площині.
— То будемо моноплан будувати? (Вас., II, 1959, 227);
Задеренчав пропелер, і моноплан, знявшися вгору, зробив над юрбою красиву дугу (Донч., І, 1956, 72).
Словник української мови (СУМ-11)