монополька
МОНОПО́ЛЬКА, и, ж., заст., розм.
1. У дореволюційній Росії та на Україні – винна крамниця для монопольної торгівлі горілкою.
[Петро:] Від чого воно так сталося, що були шинки та корчми, а тепер монополька? (М. Кропивницький);
В центрі села од майдану, де церква, і через вулицю од школи стояла велика обшарпана хата з ґанком на вулицю. Колись це була монополька (А. Головко).
2. Казенна горілка, що продавалася в такій крамниці.
Пилип з пляшкою монопольки в руках запросив братів за стіл (О. Гаврилюк).
Словник української мови (СУМ-20)