моня

МО́НЯ, і, ж., дит.

Молоко.

Кізка дасть маленькій доні молочка тепленького. Буде доня пити моню – стане здоровенькою (Н. Забіла).

◇ Молоко́ (рідко мо́ню) на губа́х ви́три див. витира́ти;

(1) Мо́ню на губа́х ви́три (д) див. витира́ти.

Значення в інших словниках

1. моня — мо́ня іменник жіночого роду дит.  Орфографічний словник української мови
2. моня — див. вайлуватий; молоко  Словник синонімів Вусика
3. моня — -і, ж., дит. Молоко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. моня — мо́ня дит. молоко (м, ср, ст): Ти на печі жив – і моня Хтів щодня. Була коровка. Небо – мамина долоня, За дверима – очі вовка (Бабай)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. моня — І, ч., комп., див. монік.  Словник сучасного українського сленгу
6. моня — молоко́ на губа́х ви́три, зневажл. Уживається для підкреслення чиєї-небудь молодості, незрілості та недосвідченості. Вже траплялось, що й з дівчатками десь біля перелазу простоював.  Фразеологічний словник української мови
7. моня — МОЛОКО́ (біла рідина, що виділяється молочними залозами жінок і самиць), МО́НЯ дит., НАБІ́Л діал., МА́ННА діал.; ДІ́ЙВО розм. (надоєне); ПО́КО́РМ розм. (материнське). Здоєне молоко важко спочиває в дерев'яній посуді (М. Коцюбинський); — Моні?...  Словник синонімів української мови
8. моня — МО́НЯ, і, ж., дит. Молоко. Кізка дасть маленькій доні молочка тепленького. Буде доня пити моню — стане здоровенькою (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 19).  Словник української мови в 11 томах
9. моня — Мо́ня, -ні ж. Дѣтск. Молоко. О. 1861. VIII. 8. ум. мо́нечка, мо́нька.  Словник української мови Грінченка