монізм
МОНІ́ЗМ, у, ч.
Філософське вчення, що визнає першопричиною буття (всесвіту) одну основу – матерію (матеріалістичний монізм) або дух (ідеалістичний монізм); протилежне дуалізм.
Матеріалістичний монізм Спінози в тому й полягає, що він за основу всього існуючого бере матеріальну субстанцію – природу (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)